22 червня 2015р. о 14.00 у Державному меморіальному музеї Михайла Грушевського у Львові відбудеться святкування 115-річниці від дня народження Катерини Грушевської.
“Найдорожча наша Кулюнечка, моя солодка потішечка! Сьогодні день твоїх уродин, правда? Я не поздоровив тебе наперед, але сьогодні святкую з усею природою. Поставив на честь твою букет з білих піоній, що цвіли коло веранди. Слухаю дзвони на дзвіницях, тішусь пташкам і сонцю і кажу їм, що сьогодні уродини Кулюнці” – писав колись відомий український історик Михайло Грушевський до своєї улюбленої дочки Катерини.
Саме у ці дні, коли львівська садиба Грушевських потопає у квітковому різнобарв’ї, ми згадуємо світлий образ відомої вченої, дослідниці українського фольклору Катерини Михайлівни Грушевської, котрій 21 червня 2015 року минає 115 років від дня народження. Тут, у чудовій львівській віллі, пройшли найкращі дитячі роки маленької Кулюні.
Ще з дитинства Катруся захоплювалася народною творчістю. Дуже часто з батьками вона відпочивала у мальовничій Криворівні, де милуючись чудовими гірськими пейзажами, прислухалась до місцевих пісень, придивлялась до народних обрядів. Дівчинка зростала в оточенні свідомих українців. На міцному грунті поставали її патріотичні почуття, національна свідомість. Тому, закономірно, що згодом колом наукових зацікавлень Катерини Грушевської стає український фольклор. Дуже велику увагу вчена приділяє дослідженню українських народних дум, а також вивченню кобзарства.
Катерина Михайлівна залишила велику наукову спадщину, одним із основних репрезентантів якої є Державний меморіальний музей Михайла Грушевського у Львові. Адже, саме тут, у цьому будинку, який колись був рідною оселею маленької Катрусі, де пройшли найщасливіші роки дитинства, зберігаються унікальні реліквії родини Грушевських. Особливе місце серед них посідають матеріали про саму Катерину.
Цілий ряд унікальних видань відомої дослідниці є частиною, так би мовити,”золотого” музейного фонду. Це і І частина Х тому “Історії України-Руси”, який опрацьовувала Катерина Грушевська, V том “Історії української літератури”, який вона готувала до друку, численні її праці, зокрема “ Примітивні оповідання, казки і байки Африки та Америки”, низка часописів “Первісне громадянство” тощо. Проте, окрему увагу хочеться звернути на працю, яка посідає особливе місце у її доробку і вважається найкращою — книга у двох томах “Українські народні думи” (саме це раритетне двотомне видання з власної бібліотеки Катерини Грушевської зберігається на постійній експозиції у музеї).
Серед великої кількості музейних експонатів : листів, рукописів є кілька Катрусиних світлин різного періоду, переважно дитячих. Та особливу увагу відвідувачів завжди привертають милі та наївні поштівки із зображенням улюблених котиків Катрусі, які їй дарував люблячий батько – Михайло Грушевський.
Нелегко зараз віднаходити ті матеріали, які мали причетність до родини Грушевських, тим більше, коли не одне десятиліття ці унікальні свідки родини Грушевських тотально нищилися, а саме прізвище “Грушевський” було як вирок. Такий вирок в свій час отримала і Катерина Грушевська. Причетність до відомого імені стало для неї важкою ношею. Але, час не стоїть на місці. Належно оцінити і віддати шану цій світлій постаті, об’єктивно висвітлювати її спадщину маємо змогу лише зараз, у незалежній Україні.
А наш святий обов’язок — не нищити, а плекати і примножувати ці безцінні надбання. Бо через кожну річ, яка через десятки років повертається разом зі світлим іменем Катерини Грушевської до цього дому, приходить до кожного з нас наша відроджена історична пам’ять.
Тож запрошуємо Вас на найбільше родинне свято Грушевських – день народження Катрусі .
У програмі святкувань:
– Круглий стіл за участю науковців і дослідників спадщини Катерини Грушевської.
– Відкриття виставки: “Катруся Грушевська — Професорівна та Науковець” (на оригінальних матеріалах фондової збірки).
– “На згадку про Катрусю Грушевську” – презентація музейних пам’яток до її ювілею
Олеся Ванчура
