Катерина Грушевська. Віртуальна виставка до дня народження. Частина третя

0
3872
Марія та Катерина Грушевські

Сьогодні хочемо трішки розповісти про відносини Катерини Грушевської та її мами – Марії Сильвестрівни. Адже ця жінка посіла вагоме місце не тільки в житті Михайла Грушевського, котрому була вірною помічницею в нелегкій праці, а й у житті єдиної доньки, оскільки внесла немалий вклад у формування її як особистості.

Оскільки,  вроджена легенева хвороба маленької Кулюні не дозволяла їй піти до школи, то Марія Грушевська стала першою вчителькою для своєї єдиної доньки, позаяк мала неабиякий педагогічний талант та була знавцем іноземних мов, вільно перекладала з французької, англійської, німецької, норвезької, російської.

Фото. Катерина та Марія Грушевські. Львів. Фонди Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові кн. вступу № 12322, інв. № 312 МЕМ
Фото. Катерина та Марія Грушевські. Львів. Фонди Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові кн. вступу № 12322, інв. № 312 МЕМ

Коли родина почала виїжджати до Києва, від 1906 року вони мешкали там щороку кілька осінніх та зимових місяців, Марія Сильвестрівна разом з Катрусею відвідувала Софіївський собор, театри, музеї, що дуже подобалося дівчинці.  Ходили з візитами  до родин Черняхівських, Стешенків, Лисенків, Красицьких, Перетців, Леонтовичів.

Фото (зворот). Катерина та Марія Грушевські. Львів. Фонди Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові кн. вступу № 12322, інв. № 312 МЕМ
Фото (зворот). Катерина та Марія Грушевські. Львів. Фонди Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові кн. вступу № 12322, інв. № 312 МЕМ

Після заслання Михайла Грушевського в 1915 р. у Симбірськ, згодом до Казані та Москви, дружина з донькою поїхали вслід за вченим, розділяючи з ним усі незгоди заслання. Згодом разом пережили часи Української революції, еміграцію, повернення у 1924 році до Києва, закордонні відрядження. Мати майже ніколи не залишала улюбленої доньки. Пережили вони разом і смерть Михайла Грушевського  у 1934 році.

Фото (зворот). Катерина та Марія Грушевські, Ольга ВОяковська (у заміжжі Мочульська). Львів, 31.V. 1910 р. Фонди Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові кн. вступу № 5, інв. № 4 МЕМ
Фото. Катерина та Марія Грушевські, Ольга Вояковська (у заміжжі Мочульська). Львів, 31.V. 1910 р. Фонди Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові кн. вступу № 5, інв. № 4 МЕМ

Після обвинувачення Катерини Грушевської в антирадянській діяльності (1938 р.) та заслання в Магаданську область єдиної доньки Марія Грушевська пише до всіх кого знає та не знає, просить  і сподівається на перегляд справи, проведення додаткового розслідування. Серед її адресатів: ЦК КП(б)У, ВКП(б), Верховна рада Союзу і УРСР, генеральний прокурор Панкратьєв, Берія та навіть Сталін, звертається до академіків Богомольця та Студинського з проханнями про допомогу та клопотання про перегляд справи доньки «се для мене головна справа в життю і сим тільки і живу і держусь на світі!», -пише Марія Грушевська.

Фото (зворот). Катерина та Марія Грушевські, Ольга Вояковська (у заміжжі Мочульська). Львів, 31.V. 1910 р. Фонди Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові кн. вступу № 5, інв. № 4 МЕМ
Фото (зворот). Катерина та Марія Грушевські, Ольга Вояковська (у заміжжі Мочульська). Львів, 31.V. 1910 р. Фонди Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові кн. вступу № 5, інв. № 4 МЕМ

Але найбільше чекає хоч маленької вісточки від Катерини Грушевської, адже часто пише їй, посилає телеграми, висилає гроші та посилки. Листів до доньки доходило мало, більшість їх повертають назад. У листи, писані російською мовою, Марія сподівалася, що так їх швидше отримає донька, мати вплітає українські слова «Милая, найдорожша моя! Как мне жить без Тебя, єдина моя!». Вісток від Катерини приходило ще менше.

Марія Грушевська пережила доньку майже на п’ять років  (померла у 1948 році). Вона до кінця свого життя робила спроби розшукати свою доньку, чекала та сподівалася на повернення додому своєї «пташиненьки милої», не знаючи, що її «найдорожчої» не стало у 1943 році.


Warning: A non-numeric value encountered in /var/www/roman_sites/data/www/dmh.lviv.ua/wp-content/themes/Newspaper/includes/wp_booster/td_block.php on line 1009

Залишити відповідь