9 березня 2023 р. о 16 год. запрошуємо до Львівського музею Михайла Грушевського (вул. І.Франка, 154) на відкриття виставки художника Миколи Опанащука «Шляхами Пророка».
Микола Опанащук – львівський графік і живописець. Заслужений діяч мистецтв України. Професор Львівської національної академії мистецтв. Мав понад 150 виставок малярства і графіки в Україні та за кордоном, з них понад 30 персональних. Митець став Лауреатом міжнародної виставки у Польщі (1991), відзначений журі міжнародної виставки в Канаді (1991) і журі міжнародної виставки – бієнале в Польщі (1993), Україні (Львів, Весняний мистецький салон (2012; 2015; 2017).
На виставці представлено близько 30 робіт шевченкіани Миколи Опанащука, пов’язаних із постаттю Великого Кобзаря.
«Для художника Тарас є втіленням зболеної душі народу, його вібруючим нервом, його оголеною совістю , він – як маяк, який освітлює шлях і не дає відбитися від берега.
Відчуття спільної причетності до долі свого народу, входження в резонанс із мистецьким доробком Шевченка-художника спонукали Миколу Опанащука в різні періоди звертатись до теми Великого Кобзаря.
Активне творче життя час від часу провадило художника слідами Шевченка: він малював оповиті холодними туманами води річки Мойка в Санкт-Петербурзі; в маєтку Лизогубів на Чернігівщині; з високої гори милувався розливами ріки Снов; рисував стару козацьку церкву, де молився Тарас, і , там же, набирався сил в тіні старої крислатої липи, яку, за повір’ям, посадив сам Шевченко…» , – розповідає дружина митця Ольга Опанащук.
На відкритті виставки також прозвучать пісні на слова Тараса Шевченка: «Ой чого ж ти почорніло» і «Ой по горі роман цвіте», та народні із Черкащини: «Ой у лузі та ще й при березі», «Повій вітре», «Закувала зозуленька» та з Полтавщини «Годі тобі та й зозуленько» у виконанні гурту «Жива».
Гурт «Жива» виконує українські пісні як традиційно, так і у власному трактуванні, використовуючи голосові ефекти та природні шуми, перетворюючи спів на своєрідний обряд спілкування з химерними образами колективного несвідомого українського народу. Учасники гурту прагнуть повернути пісню до її природнього, живого звучання, вільного від впливу цивілізації. Їхня творчість – це колоритний мікс пісні і театрального дійства.