«Скоро буду без штанів з тою штукою», до 200-річчя від дня народження Юрія Шкрібляка

0
2567
шкрібляки

15 квітня 1822 року, 200 літ тому, у селі Яворові на Івано-Франківщині народився майстер сухої різьби по дереву Юрій Шкрібляк, вироби якого стали популярними далеко за межами рідної Гуцульщини.

Його боклажки, барильця, пістолі, кріси, порохівниці, пляшки, чарки –«порції», ложки були так майстерно мережані «писанням», тобто сухим різьбленням, викладанням і жированням*, що про нього ще за життя заговорили як про найкращого різьбяра серед усіх майстрів Гуцульщини.

Юрій Шкрібляк
Юрій Шкрібляк

Юрій Шкрібляк сконструював і виготовив різні за розміром і формою долотця й стамески. Завдяки цьому він значно поліпшив і вдосконалив техніку різьблення, виробивши свій почерк, так званий «шкрібляківський різець». [1]

Сини Юрія – Василь (1856-1928), Микола (1858-1920) та Федір (1859-1942) – перейняли батькову справу та майстерність. У ранніх своїх роботах вони наслідували роботи батька, але згодом кожен зумів виробити свій мистецький почерк. Найбільше збереглося  творів Василя Шкрібляка.

З творчістю родини Шкрібляків Михайло Грушевський запізнався  в часі своїх вакацій у мальовничій Криворівні, куди професор приїздить вперше влітку 1902 р. Гуцульське мистецтво настільки захопило історика, що він почав формувати свою власну колекцію – «гуцульщину».

Уже в липні‒вересні 1902 р. у записнику фінансових витрат львівського професора з’являються записи про розрахунки за артистичні вироби з гуцульськими майстрами, зокрема Шкрібляками. [2]

Микола Шкрібляк
Микола Шкрібляк

Одним із перших захопив Михайла Грушевського красою своїх вишуканих творінь майстер гуцульського орнаментального різьблення та інкрустації на дереві Микола Шкрібляк з Яворова. Вже в березні та липні 1903 р. він надіслав до Львова 9 предметів власного виробництва, серед яких були «красний столик округлий викладований й різьблений, сальоновий», «пушка на тютюн», «тройця», «тарелі». М. Грушевський особливо уподобав придбаний столик і наприкінці 1903 р. замовив іще один. [2]

20 січня 1905 року, згідно запису у щоденнику, Михайло Грушевський отримав столик, а заразом і ще кілька тарелів роботи Миколи Шкрібляка. «Скоро буду без штанів з тою штукою», –  бідкається професор, але і надалі поповнює свою мистецьку колекцію. [3]

Пушка 1880-х рр. роботи Юрія Шкрібляка
Пушка 1880-х рр. роботи Юрія Шкрібляка

Речі із своєї гуцульської колекції  Михайло Грушевський неодноразово надавав до експонування на виставках. Зокрема, їх можна було побачити у Львові на Всеукраїнській мистецькій виставці 1905 р., де столик та інші вироби роботи Миколи Шкрібляка було зазнимковано, а фото опубліковано на сторінках «Артистичного вісника»: «Меньший столик (власність проф. Грушевського) є виразом досконалости техніки інтарсії, орнаментаційного такту і великого кольористичного смаку. Такими прикметами визначаєся і мала барилка, і фляшка, що стояли на різьбленім столі». З усієї збірки гуцульщини, яку презентував М. Грушевський, оглядач Р. Братковський відзначив також «клейнотик смаку» ‒ «пушку» роботи Ю. Шкрібляка [2]

Фрагмент експозиції Всеукраїнської мистецької виставки у Львові 1905 р. Ліворуч ‒ портрет Аріадни Труш пензля Івана Труша (1905) Лютий 1905 р. За виданням: Kraj. Petersburg. 1905. № 35. 2(15) września.
Фрагмент експозиції Всеукраїнської мистецької виставки у Львові 1905 р. Ліворуч ‒ портрет Аріадни Труш пензля Івана Труша (1905). Лютий 1905 р. За виданням: Kraj. Petersburg. 1905. № 35. 2(15) września. (джерело: http://immh.kiev.ua/)

Столик із гуцульським різьбленим накриття ми можемо побачити і на світлині, зробленій в бібліотеці львівського дому Грушевських. Зрештою, одну з кімнат своєї львівської вілли, збудованої у 1902 р., Михайло Грушевський оформив саме у гуцульскому стилі.

Зараз ця експозиційна зала у Державному меморіальному музеї Грушевського у Львові так і називається – «Гуцульська кімната». Однією із її родзинок, окрім відомої печі, кахлі до якої було виготовлено на українській фірмі Івана Левинського, є мисник роботи Василя Шкрібляка. Надзвичайної краси, майстерно виконана мистецька річ, що належала Михайлові Грушевському**.

Мисник роботи Василя, а також роботи його брата Миколи Шкрібляка, з приватної колекції Михайла Сергійовича були виставлені для огляду і на Виставці домашнього промислу в Коломиї у 1912 році.

Гуцульська кімната
Гуцульська кімната

Розгорнуту публікацію про цю виставку у часописі «Неділя» подав письменник та літературознавець Денис Лукіянович. Окремо у своїй статті івн зупинився і на виробах гуцульських різьбарів, адже на його думку цей розділ був «найгарнішим та найцікавішим відділом на виставці».

Досить детально автор описав і творчість родини Шкрібляків. Саме там він згадує і відомий мисник, наданий для експонування на виставці Михайлом Грушевським.

«З тої примітивної різьби, якої зразки лишили ся припадком на старосвітських речах, створили артистичну  і досконалу різьбу два талановиті майстри: Юра Шкрібляк і його син Василь. Юра Шкрібляк замість вглубленого орнаменту вивів випуклий над площиною, яку має прикрасити, прибільшив мотиви орнаменту і їх комбінациї, а робота у нього виходить по мистецьки викінчена: і різьба виведена докладно й чисто і самі предмети були взіцево виконані. Стало ся се завдяки прикметам самого творця і завдяки улїпшеним знарядам, якиим він самостійно почав перший послугувати ся. Він сконструував собі токарню і приплескав долото. Ю. Шкрібляк  не лишив богато річий по собі, а чи не більша їх часть зібрана в музею Дїдушицьких. Є се переважно барильця, боклаги, одна трійця, ложиска до пістолїв.

Не тілько ті самі мотиви, але ті самї комбінациї повторяють ся на його виробах. Найважливїйше місце в орнаментї займає хрест з чотирех трикутників обернених до середини вершками, а де вершки сходять ся, там вбитий точений сливовий ґудзик. Звичайно не бракує стилїзованої квітки, трохи подібної до Бахмінщини […]. Такі взори з дуже маленькими хиба змінами пишають ся на всїх творах Юри Шкрібляка.

І ся різьба ще без кольориту, і як би її вмістити було між вироби теперішніх майстрів, була-б вона монотонна; але відколи її орнамент видобув ся на площину, вона при виробленім завдяки добрим знарядам технїці стояла перед  найкрасшим  певним розвоєм.

До того розвою довів її Василь Шкрібляк. З самого початку він стоїть ще дуже під впливом батька.

Василь Шкрібляк
Василь Шкрібляк

[…] Згодом зірвав Василь Шкрібляк з традицією і засипав сницерство великою силою артистичних засобів. Що до самої різьби, то впровадив до неї нові мотиви і незвичайно зручну й богату їх комбінацию. Та далеко важнійшим кроком наперед було се, що він надав орнаментови кольорит, викладаючи площину ріжнобарвними кусниками дерева, яснїйшого до темнїйшого нїж материял, то вмисне фарбованими  трісочками, далї рогом, мосяжем то що.

[…]  Доказом, як високо дійшов Шкрібляк у своїм артистизмі, було виставлене ним барильце (Гукевича), мисник (Лукіяновича) і шафка, виставлена вижницькою різьбарською школою […] Але незвичайно нїжну роботу дрібною різьбою і цятками, правдиву коронкову роботу виконав Шкрібляк на митрополичім жезлї для митр. Шептицького і на миснику для проф. Грушевського.

Таріль 1900-х рр. роботи Миколи Шкрібляка
Таріль 1900-х рр. роботи Миколи Шкрібляка

Вся яворівська школа бере свій початок з Шкрібляківської творчості, а одну чи другу її прикмету розвивають поодинокі його ученики. Дуже талановитим, навіть найталановитшим з них показав ся молодший Василїв брат, Никола. Йому чудово удаєть ся дрібонька, коронкова різьба на грушевім дереві, скомбінована з бїлими і синїми цяточками […] Очевидно він  працює під впливом Василевого жезла і мисника (власність проф. Грушевського) а не на відворот […] три тарелї надіслані проф. Грушевським підтримали Николаєву славу сентиментального кольориста на коронковій різьбі»  [4].

Доля гуцульської збірки Михайла Грушевського, зрештою, як і усієї його колекції старожитностей є подібною до трагічної долі самої родини Грушевських. Щось зберегла родина, багато було знищено, щось було передано в архіви, а щось Марія Сильвестрівна, дружина Михайла Грушевського, змушена була продати аби вижити. Про це читаємо у її листі до відомої літературознавиці Марії Деркач від 27 серпня 1944 р.

Фрагмент листа Марії Грушевської до Марії Деркач. Київ, 27 серпня 1944 р. Фонди ДМММГ у Львові  № 2575/46 МЕМ
Фрагмент листа Марії Грушевської до Марії Деркач. Київ, 27 серпня 1944 р. Фонди ДМММГ у Львові № 2575/46 МЕМ

«Прошу представити собі моя положенє: без рідні, без приятелів і без ніякої енергії ні сили: старуха 75 літ і хора на серце.

Пишете, що можнаб щось продати і прислати мені грошей. Грошей то я дуже потрібую, бо житє дороге, але не знаю, що саме можнаби продати? Може тов. ім. Шевченка чи як тепер кажуть Академія наук у Львові, купилаб дещо: я думаю, що вона моглаб може купити гуцульську збірку (але не вироби Шкрибляка) для етнографічного відділу свого Музею; сих річей було досить багато» [5]

Але не вироби Шкрібляка!!!!

 

*Сухе різьблення – оздоблення виробів тільки плоскою, тобто «чистою», різьбою. Жировання – декорування шматочками металу – «ціточками» і крученими дротиками. Викладання – інтарсія різнокольоровим деревом, інкрустація баранячим рогом, кісткою, перламутром, кораликами.

** Мисник роботи Шкрібляка, що експонується у Львівському музеї Михайла Грушевського -належить до збірки Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Г. Возницького

 

Використані джерела:

  1. Родина Шкрібляків: Альбом/ Авт. – упорядник. Р.В. Захарчук-Чугай. – К.: Мистецтво, 1979. Фонди ДМММГ у Львові  № 12704/15330 КН
  2. Панькова С. «Половина вистави – наша»: дебют приватної збірки Михайла Грушевського на Всеукраїнській мистецькій виставці у Львові 1905 року. [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://immh.kiev.ua/polovina-vistavi-nasha-debyut-privatnoyi-zbirki-mihayla-grushevskogo-na-vseukrayinskiy-mistetskiy-vistavtsi-u-lvovi-1905-roku/.
  3. Грушевський М. Щоденник / Михайло Грушевський. // Український історик. – С. 15–74.
  4. Лукіянович Д. Вистава домашнього промислу в Коломиї. ІІ Гуцульська різьба / Д. Лукіянович. // Неділя. – 1912. – №38. – С. 4–7.
  5. Рукопис. Лист Марії Грушевської до Марії Деркач. Київ, 27 серпня 1944 р. Фонди ДМММГ у Львові  № 2575/46 МЕМ

Залишити відповідь