21 червня 2026 року у Державному меморіальному музеї Михайла Грушевського у Львові відбувся захід під назвою «Історія про батька та доньку: літній вечір на віллі Грушевських». Подію приурочили відразу до двох дат – Дня батька та дня народження єдиної доньки Михайла Грушевського – Катерини. Захід розпочався під акомпанемент струнного квартету «Резонанс» студентів Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка.
Серед гостей вечора були присутні директорка Департаменту з питань культури, національностей та релігій ЛОДА Ірина Гаврилюк та члени Комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Львівської обласної ради – Тетяна Письменна, Петро Цеголко і Святослав Шеремета.
Від імені комісії до присутніх звернувся депутат Львівської обласної ради, голова Комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції Святослав Шеремета. Він привітав присутніх із подвійним святом – Днем батька та днем народження Катрусі Грушевської. Святослав Шеремета наголосив, що Грушевський є батьком для всіх українців. Також він висловив переконання, що Музей Грушевського отримав нове дихання, відзначив високу потребу в таких заходах і побажав гостям гарного настрою.
Надалі гостей привітав в.о. директора Музею Володимир Качмар: «Є особлива символіка в тому, що саме 21 червня, коли в Україні цьогоріч відзначають День батька, народилася єдина донька Михайла Грушевського – Катерина. Наче сама доля сьогодні поєднала ці дві події, нагадуючи нам про просту істину: найбільші постаті історії стають по-справжньому великими не лише у своїх звершеннях, а й у своїй любові. Стоячи тут, ми не можемо не думати про те, що історія повторюється у своїх найважчих випробуваннях. Говорячи про силу батьківської любові, ми схиляємо голови перед тими батьками, які сьогодні не можуть обійняти своїх дітей: вони в окопах, під обстрілами, на передовій захищають право наших дітей жити у вільній Україні. Ми згадуємо кожного батька, який замість казки на ніч тримає в руках зброю. І ми з глибоким болем та вічною шаною згадуємо тих батьків, які віддали свої життя на цій війні, ставши ангелами-охоронцями для своїх синів і доньок. Вони, як і колись Михайло Грушевський, жертвували всім, аби їхні діти мали свій дім і свою Державу. Нехай цей літній вечір на віллі Грушевських стане для нас не просто екскурсією в минуле, а буде тихим нагадуванням про силу того, що тримає нас на плаву в найважчі часи».
Учена секретарка Музею Софія Легін презентувала гостям чуттєву розповідь під назвою «За межами портретів. Батько і донька», у якій показала Михайла та Катерину Грушевських не як монументальні історичні постаті, а як надзвичайно близьких людей, які крізь роки та всі життєві випробування зберігали тепло і майже ніколи не розлучалися надовго. Як зауважила Софія Легін, для Грушевського його донька була «золотим дитям». Народження Катерини у Львові ретельно приховували від сторонніх. Охрестили її дуже швидко, ще й без хрещених батьків, що на той час було рідкістю, але дозволялося в разі загрози життю новонародженої. Для комфорту та спокою родини Грушевський збудував віллу на Софіївці, де зараз розташовуваний Музей: маленька Катерина мала слабке здоров’я, але зростала в любові, називаючи батьків «Татунечко» та «Мамунечка».
«До вілли часто навідувалася галицька інтелігенція, що безперечно вплинуло на формування Катерини. Вона була надзвичайно обдарованою та працьовитою: у 23 роки написала першу наукову працю – «Примітивні оповідання, казки і байки Африки та Америки». Грушевський вважав її своєю правою рукою, а сама Катерина присвятила батькові все життя. Однак, на жаль, після його смерті радянська влада засудила Катерину до 8 років таборів. Там вона й померла у віці 43 років. Збереження архіву батька було її останньою волею», – зазначила Софія Легін.
Під час вечірнього візиту до Музею головна зберігачка фондів Музею Олеся Ванчура провела інтерактивну розповідь про традиції святкувань у родині Грушевських. Вона зазначила, що найбільшими родинними подіями були іменини та дні народження єдиної доньки Михайла та Марії Грушевських – Катерини, що відзначалися 7 грудня та 21 червня відповідно.
Гостям вечора продемонстрували унікальні родинні подарунки Катерини Грушевської з фондів Музею. Зокрема, дослідниця зацитувала перелік подарунків, які 1904 року, коли Катерині було чотири роки, подарували батько, мати та родичі.
Найцікавішим презентом від Михайла Грушевського став стереоскоп (або фотопластикон) – пристрій початку ХХ століття для перегляду 3D-зображень. Усі охочі змогли особисто оглянути цей історичний пристрій та інші подарунки, збережені у фондах музею.
