«2 ПОГЛЯДИ: 1 війна, 1 нація» – перша міжнародна фотовиставка військових журналістів Арміїinform у співпраці з французьким «гарячим» фоторепортером

0
181

У Львові, у Державному меморіальному музеї Михайла Грушевського відкрилася фотовиставка присвячену Дню Незалежності України: «2 погляди: 1 війна, 1 нація». Представлена фотовиставка – це можливість критично подивитись на реальність у якій живе окрема частина українського соціуму упродовж війни на Донбасі крізь призму двох поглядів: військового –  представленого світлинами військових журналістів полковників  Володимира Скоростецького і Тараса Греня та цивільного – крізь об’єктив французької фотожурналістки Гаель Жірб, котра спеціалізується на темі війни у світі, і зокрема з 2017 року висвітлює російську агресію на Сході України.

Відкриття виставки «2 ПОГЛЯДИ: 1 війна, 1 нація»
Відкриття виставки «2 ПОГЛЯДИ: 1 війна, 1 нація»

Як зазначає один з авторів проекту, спеціальний кореспондент Арміїinform полковник Володимир Скоростецький, цей проект – документальна журналістика, де кореспондент є свідком події. Він лише фіксує миттєвість без подальшого прикрашання і ретуші світлини.

“Це реальність, як вона є. Водночас, документальна фотографія може бути значно чутливішою і донести до глядача широкий спектр думок, переживань та емоцій, аніж її художній аналог. Адже в документальних світлинах відсутня «гра» персонажів. Тут вони просто живуть власним життям. Це виставка про людей, людяність і людське в складних ситуаціях і умовах. Військові, цивільні, ми є громадянами однієї країни. Те, як ми подолаємо випробування, які уроки винесемо з цієї війни, і що саме збудуємо далі – це лише наш вибір!”  – зазначає військовий журналіст.

Відкриття виставки «2 ПОГЛЯДИ: 1 війна, 1 нація»
Відкриття виставки «2 ПОГЛЯДИ: 1 війна, 1 нація»

БОЄЦЬ

«Наскрізь промоклий однострій. Пісок і бруд. До того ж, звичайна втома, яку не перекриє навіть адреналін від ворожого обстрілу. Бути захисником своєї держави непросто, але ніхто з нас не чекав легкого шляху. Так само, як ніхто не тікає від свого священного обов’язку перед народом і Батьківщиною».

"Боєць"
“Боєць”

Цей портрет, зроблений весною 2017 року під час відрядження на схід нашого колеги має саме такий підпис – і є поглядом військового журналіста Тараса Греня.

ОБРЕЧЕНИЙ

«Україна, Донбас, Авдіївка. Донецька область, серпень 2018 року.

Віктору 74 роки. У 2015 йому відірвало ногу під час обстрілу з «Градів», коли одна з ракет вибухнула прямо перед воротами будинку, де він мешкав. У 2017 будинок його сина, що стояв у притул до обійстя Віктора, був похований під обстрілами важких мін, руйнуючи також і його власне помешкання. Його інвалідність та умови проживання в домі, розташованому на лінії фронту, погіршують його стан. Проблеми зі здоров’ям накопичуються. З 2015 року він перебуває в перманентному шоковому стані, фізично та психологічно покалічений війною. Людмила, його дружина, опікується ним. Офіцери армійського підрозділу цивільно-військового співробітництва доставили Віктора до лікарні Авдіївки на обстеження. Однак міська лікарня на передовій не має хорошого обладнання. Як результат лікар не зможе провести діагностику. Він огляне горло та вуха Віктора за допомогою звичайної лампочки, що звисає від шнура живлення.

"Обречений"
“Обречений”

Зрештою, Віктор помер 15 січня 2019 року на руках у дружини. Обоє самотні в будинку, зустрічаючи смерть, на війні та без будь-якої допомоги». Це погляд на війну через життя мешканців  у фронтовій зоні Донбасу Гаель Жирб.

ФРОНТОВІ ДРУЗІ

«Ніксон» і «Лунтік». Історія цієї щирої дружби виходить за рамки лінійного сюжету. «Ніксон» – механік-водій БМП. «Лунтік» – представник виду Felis silvestrik catus. Вони заприятелювали на бойових позиціях поблизу шахти «Бутовка-Донецька». Зі слів бійця «Лунтік» – справжній вояка. Не боїться своїх природніх ворогів – собак і дуже спокійно реагує на ворожі обстріли. Мабуть через те, що усе своє життя провів на бойових позиціях. «Волонтери кажуть – вас Бог любить, бо біля вас завжди якась живність крутиться. А от біля сєпарів – самі чорти, адже від них кішки і собаки втікають» – каже «Ніксон».

"Фронтові друзі"
“Фронтові друзі”

(Шахта «Бутовка-Донецька». Лютий 2017 року. Окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗС України). І це погляд військового журналіста Володимира Скоростецького.

…І це лише три історії з 80 світлин представлені журналістами. До речі, один з них полковник Тарас Грень наразі там – на війні. Пише хроніку і продовжує фотографувати фронтові будні.

Володимир Скоростецький та Гаель Жірб
Володимир Скоростецький та Гаель Жірб

«Війна вкотре кидає виклик нам усім. Вона прагне, аби ми сором’язливо приховували погляди, відвертались і не звертали уваги на принесені нею критичні суспільні проблеми. Війна прагне, аби рясно зійшли паростки байдужості, ненависті, розбрату. Що робити?! Як цьому запобігти?! Не відвертайте і не ховайте поглядів. Подивіться в очі тих цивільних та військових, які не вибирали війну, але намагаються протистояти їй. Ці люди наче промовляють до нас: «Наші тіла і душі, зруйновані, як поле бою. Але ми все ще маємо сили триматися.» Через ці два погляди на війну, цивільний та військовий, ми пропонуємо зрозуміти реальність в якій існують учасники бойових дій та жителі зони бойових дій. Адже що таке єдність, як не розуміння одне одного?!» – зазначають колеги і вже давні друзі Володимир Скоростецький і Гаель Жірб. Це їхня перша спільна виставка і можна сказати міжнародна. Погляд україно-французького тріо.

Володимир Скоростецький та Марія Магунь
Володимир Скоростецький та Марія Магунь

“Це чудова виставка! Прекрасні світлини! Але, на превеликий жаль,  вона має трагічну домінанту для нашого українського народу. В черговий раз ми повинні виборювати свою незалежність і самостійність. І знову на цьому шляху – великодержавна Росія. Знову гинуть і калічаться наші люди. Знову ми можемо побачити страждання і біль багатьох людей. Це бентежить! Але це правда і наша історія, яку пишуть у тому числі військові журналісти Арміїinfo і небайдужі європейські репортери, які хочуть показати правду про цю війну на весь світ!” – зазначила директор  Державного меморіального музею Михайла Грушевського Марія Магунь.

Довідково про авторів виставки:

Володимир Скоростецький – офіцер Збройних сил України. Військовий журналіст, фотограф. З 2004 року – кореспондент газети Західного оперативного командування «Армія України». Згодом проходив військову службу на різних посадах у підрозділах військової преси українського війська. Зараз – спеціальний кореспондент Інформаційного агентства Міністерства оборони України «Армія INFORM». Учасник бойових дій. У війні з московськими окупантами бере участь з літа 2014 р. Автор та співавтор понад 10 виставок про події російсько-української війни.

Відкриття виставки «2 ПОГЛЯДИ: 1 війна, 1 нація»
Відкриття виставки «2 ПОГЛЯДИ: 1 війна, 1 нація»

Тарас Грень – офіцер Збройних сил України. Військовий журналіст, фотограф. З 1994 року – кореспондент газети Західного оперативного командування «Армія України». Згодом проходив військову службу на різних посадах у підрозділах військової преси українського війська. Зараз – спеціальний кореспондент Інформаційного агентства Міністерства оборони України «Армія INFORM». Учасник бойових дій. У війні з московськими окупантами бере участь з літа 2014 р. Автор та співавтор понад 10 виставок про події російсько-української війни.

Гаель Жірб
Гаель Жірб

Гаель Жірб – фотожурналістикою почала займатися у 2006 р. У 2014 р. співпрацювала з Патріком Чавелем, визначним французьким військовим фоторепортером, з яким за 4 роки створила колекцію світлин, присвячену війні по всьому світу, починаючи від війни у В’єтнамі і закінчуючи теперішньою Сирією. У квітні 2018 року Гаель стала членом агенції преси SIRA а переїхала в Україну. З початку 2017 року працює в Україні. Відвідала різні фронтові зони, зокрема, райони Авдіївки, Маріуполя та Луганська.

Віталій СТЕЧИШИН

Фото автора

Напишіть відгук